павідь

ПА́ВІДЬ, воді, ж.

Те саме, що по́вінь; повідь, па́водок.

Велика павідь;

Розлилася павідь;

* Образно. Ще ватаги повстання хтіли надати рухові лояльності, ввести павідь народну в береги, але Микола Перший того не визнав (Л. Старицька-Черняхівська).