1. Словник української мови у 20 томах

павільйон

ПАВІЛЬЙО́Н, у, ч.

1. Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку.

Від брами до павільйону з музикою прибували все нові гурти людей (Леся Українка);

Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї – всю Софіївку – просто на голому місці, на рівнині наказав кріпакам зробити .. граф Потоцький (Ю. Смолич);

// Легка, звичайно тимчасова споруда побутового або спеціального призначення.

Болючої поразки зазнали в ігровому павільйоні майстри з міжнародних шашок Левченко та Барсман (А. Крижанівський);

На березі ставка збудовано павільйон для рибалок (М. Томчаній).

2. Тимчасова або постійна споруда, призначена для розміщення експонатів якої-небудь виставки.

У спеціальному павільйоні “Атомна енергія в мирних цілях” послідовно розкриваються властивості енергії атомного ядра і методи її застосування (з наук.-попул. літ.);

Ознайомившись з експозицією вступнього залу, відвідувач переходить в інші зали головного павільйону, присвячені окремим темам (з наук.-попул. літ.).

3. Приміщення, обладнане для кінозйомок і фотографування, а також декорація в приміщенні кіностудії, побудована для знімання якої-небудь сцени фільму.

Американська кінематографія в основному базується на павільйоні. Наша кінематографія має багато натури (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павільйон — павільйо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. павільйон — [пав'іл'йон] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. павільйон — -у, ч. 1》 Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку. || Легка споруда побутового або спеціального призначення. Торговий павільйон — пункт роздрібного продажу товарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. павільйон — Виставня Словник чужослів Павло Штепа
  5. павільйон — павільйо́н (франц. pavilion, від лат. раріlіо – намет) 1. Будівля полегшеного типу. 2. Споруда для виставочної експозиції. 3. Приміщення для кіно- і фотознімання. 4. Театральна декорація (на рамах). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. павільйон — 1. невел., окремо стоячий будинок, переважно одноповерховий, споруджуваний у парках у XVI-XIX ст.; 2. окремо стояча будівля, що входить до складу архітектурного комплексу (напр., виставки, шпиталю); 3. частина або бічне крило будівлі (переважно палацової). Універсальний словник-енциклопедія
  7. павільйон — Павільйо́н, -ну; -йо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. павільйон — ПАВІЛЬЙО́Н, у, ч. 1. Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку. Від брами до павільйону з музикою прибували все нові гурти людей (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. павільйон — (фр. < лат. — палатка) 1. Невелика паркова будівля з компактним обсягом, призначена для відпочинку, розваг. У Новий час нерідко отримувала вигляд античного храму. Архітектура і монументальне мистецтво