падина
ПА́ДИНА, и, ж.
Невелика, звичайно кругла долина.
Ільківці – село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп'ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Іван Ле);
Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- падина — па́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- падина — див. низовина Словник синонімів Вусика
- падина — -и, ж. Невелика, звичайно кругла долина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- падина — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
- падина — ПА́ДИНА, и, ж. Невелика, звичайно кругла долина. Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп’ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41); Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (Бажан, І, 1946, 172). Словник української мови в 11 томах
- падина — Па́дина, -ни ж. Падь, небольшая круглая долина. Словник української мови Грінченка