1. Словник української мови в 11 томах

падина

ПА́ДИНА, и, ж. Невелика, звичайно кругла долина.

Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп’ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41);

Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (Бажан, І, 1946, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падина — па́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. падина — див. низовина Словник синонімів Вусика
  3. падина — -и, ж. Невелика, звичайно кругла долина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. падина — ПА́ДИНА, и, ж. Невелика, звичайно кругла долина. Ільківці – село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп'ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Іван Ле); Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  5. падина — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
  6. падина — Па́дина, -ни ж. Падь, небольшая круглая долина. Словник української мови Грінченка