1. Словник української мови в 11 томах

падишах

ПАДИША́Х, а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул.

Гарно поснідав Махмуд-падишах, Гарно йому і в душі, і в думках (Крим., Вибр., 1965, 133);

Побудував його [мавзолей] один з династії Великих Моголів-завойовників падишах Аурангзеб для своєї любимої дружини (Минко, Намасте.., 1957, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падишах — падиша́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. падишах — -а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. падишах — Король (перський) Словник чужослів Павло Штепа
  4. падишах — ПАДИША́Х, а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул. Гарно поснідав Махмуд-падишах, Гарно йому і в душі, і в думках (А. Словник української мови у 20 томах
  5. падишах — падиша́х (перс. букв. – захисник, володар) титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. падишах — Титул перських королів, згодом турец. султанів із династії Османів; 1926-73 титул короля Афґаністану. Універсальний словник-енциклопедія
  7. падишах — Падиша́х, -ха; -ша́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)