падолист

ПАДОЛИ́СТ, ч.

1. род. у. Те саме, що листопа́д 1.

Багряніють при дорозі клени, А у нас давно вже падолист (Л. Дмитерко);

Тоскний тріск у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. Падолист. Де ж метелику сісти? (В. Стус);

У більш дорослих дерев після падолисту крону проріджують (з газ.).

2. род. у. Опале листя.

Шаленів жовтневий вітер. Гнув долі стрункі берези, встеляв стежки і алеї парку падолистом (Н. Рибак).

3. род. а, заст. Назва місяця (листопада).

День 1 падолиста 1848 року був хмарний і понурий (І. Франко);

У падолисті вдарив мороз (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падолист — падоли́ст 1 іменник чоловічого роду назва місяця падоли́ст 2 іменник чоловічого роду час опадання листя Орфографічний словник української мови
  2. падолист — ч. 1》 род. -у. Те саме, що листопад 1). 2》 род. -у. Опале листя. 3》 род. -а, заст. Назва місяця (листопада). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. падолист — падоли́ст листопад (календарний місяць)(ст): Було це незабутнього 1 падолиста 1918 р., Українське військо якраз обсадило вночі Львів, проголошено ЗУНР... (Гординський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. падолист — ЛИСТОПА́Д (опадання листя; одинадцятий календарний місяць року), ПАДОЛИ́СТ (у знач. місяця — заст.). Летів із клена листопад, і струмом вітру односило його аж на дроти на телеграфні (П. Словник синонімів української мови
  5. падолист — Падо́лист, -та, -тові, в -ті; -листи, -тів (місяць) падо́лист, -ту (час, коли падає листя) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. падолист — ПАДОЛИ́СТ, ч. 1. род. у. Те саме, що листопа́д 1. Багряніють при дорозі клени, А у нас давно вже падолист (Дмит., Осінь.., 1959, 7); У більш дорослих дерев після падолисту крону проріджують (Веч. Київ, 18.Х 1958, 3). 2. род. у. Опале листя. Словник української мови в 11 томах
  7. падолист — Падолист, -ту и -та м. = листопад 2. Словник української мови Грінченка