падонько
ПА́ДОНЬКО, а, ч., діал.:
(1) Па́доньку мій! – те саме, що Па́дку мій! (див. падки́й).
Мама глип ще раз: ой, падоньку, та це якась бричка зупинилась біля воріт (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- падонько — па́донько іменник середнього роду діал., вживається переважно у складі фразеологізму Орфографічний словник української мови
- падонько — ПА́ДОНЬКО, а, ч., діал.: Па́доньку [мій]! — те саме, що Па́дку [мій]! ( див. па́дко). Мама глип ще раз: ой падоньку, та це якась бричка зупинилась біля воріт (Вільде, Пов. і опов., 1949, 5). Словник української мови в 11 томах
- падонько — Падонько, -ка м. Судьба (несчастная). Желех. Словник української мови Грінченка