падіння
ПАДІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9–11 і упа́сти¹.
Крапля довбе камінь, не силою, а частим падінням (І. Цюпа);
Рік падає, і спробуй – зупини Падіння. Вічність непоборна (Л. Первомайський);
Захар теж упав під куп'ям, боляче ткнувши під ребра твердим патронташем. І здалося, що від його падіння здригнулася земля (Іван Ле);
– Падіння цін і наді мною тяжить, мов петля (М. Стельмах);
Тривале харчове подразнення [у собак] незмінно викликає значне підвищення кров'яного тиску, яке прогресує під час досліду і змінюється його падінням в кінці досліду (з наук. літ.);
Обслуги біля мінометів стоять, вмиваючись потом, чорні, як негри. Але настрій у всіх збуджений, піднесений, бо щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота (О. Гончар).
2. перен. Стан за знач. па́дати 7, 12.
– Пам'ятайте, що не вторований шлях відкривається перед вами .. Будуть розчарування і падіння. Готові ви до цього? (Д. Ткач);
Ідейна сліпота, моральна невихованість, відсутність глибоких переконань і принципів породжують соціальну розбещеність, безпринципність, моральне падіння, духовну спустошеність (з газ.);
Панотець підвівся, блідий, перехняблений та жалюгідний у своєму падінні й гніві (М. Стельмах);
Жахливий був вираз її очей. Вся моральна твань, передчасна дозрілість і злісне смакування падіння відбились у тих темних нірках, як у мутному дзеркалі (Ірина Вільде).
3. спец. Похиле положення що до горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.).
Народжується новий синус кута падіння його [Сонця] світла (з наук.-попул. літ.);
Висота падіння.
(1) Паді́ння престо́лу – скасування влади монарха.
Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (О. Гончар).
△ (2) Ві́льне паді́ння, фіз. – падіння тіла під дією сили ваги в безповітряному просторі.
Падіння тіл у безповітряному просторі називається вільним падінням (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- падіння — паді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- падіння — (тіла з гуком) гепання; (рівня) спад, зниження, зменшення; (моральне) деградація, занепад; (монарха) знетронення. Словник синонімів Караванського
- падіння — [пад’ін':а] -н':а, р. мн. -д'ін' Орфоепічний словник української мови
- падіння — -я, с. 1》 Дія за знач. падати 1), 2), 5), 6), 9-11) і упасти I. 2》 перен. Стан за знач. падати 7), 12). 3》 спец. Похиле положення відносно горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.). Падіння річки — різниця між висотою рівнів води на кінцях певної ділянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- падіння — 1. упадок, спад, занепад, схил, похил 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
- падіння — Паді́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- падіння — ПАДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9 — 11 і упа́сти¹. При вільному падінні тіло зустрічає опір повітря (Курс мат. анал. Словник української мови в 11 томах