падіння

ПАДІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9–11 і упа́сти¹.

Крапля довбе камінь, не силою, а частим падінням (І. Цюпа);

Рік падає, і спробуй – зупини Падіння. Вічність непоборна (Л. Первомайський);

Захар теж упав під куп'ям, боляче ткнувши під ребра твердим патронташем. І здалося, що від його падіння здригнулася земля (Іван Ле);

– Падіння цін і наді мною тяжить, мов петля (М. Стельмах);

Тривале харчове подразнення [у собак] незмінно викликає значне підвищення кров'яного тиску, яке прогресує під час досліду і змінюється його падінням в кінці досліду (з наук. літ.);

Обслуги біля мінометів стоять, вмиваючись потом, чорні, як негри. Але настрій у всіх збуджений, піднесений, бо щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота (О. Гончар).

2. перен. Стан за знач. па́дати 7, 12.

– Пам'ятайте, що не вторований шлях відкривається перед вами .. Будуть розчарування і падіння. Готові ви до цього? (Д. Ткач);

Ідейна сліпота, моральна невихованість, відсутність глибоких переконань і принципів породжують соціальну розбещеність, безпринципність, моральне падіння, духовну спустошеність (з газ.);

Панотець підвівся, блідий, перехняблений та жалюгідний у своєму падінні й гніві (М. Стельмах);

Жахливий був вираз її очей. Вся моральна твань, передчасна дозрілість і злісне смакування падіння відбились у тих темних нірках, як у мутному дзеркалі (Ірина Вільде).

3. спец. Похиле положення що до горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.).

Народжується новий синус кута падіння його [Сонця] світла (з наук.-попул. літ.);

Висота падіння.

(1) Паді́ння престо́лу – скасування влади монарха.

Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (О. Гончар).

△ (2) Ві́льне паді́ння, фіз. – падіння тіла під дією сили ваги в безповітряному просторі.

Падіння тіл у безповітряному просторі називається вільним падінням (з навч. літ.).