падіння

ПАДІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9 — 11 і упа́сти¹.

При вільному падінні тіло зустрічає опір повітря (Курс мат. анал., II, 1956, 225);

Крапля довбе камінь, не силою, а частим падінням (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 224);

Рік падає, і спробуй — зупини Падіння. Вічність непоборна (Перв., І, 1958, 90);

Захар теж упав під куп’ям, боляче ткнувши під ребра твердим патронташем. І здалося, що від його падіння здригнулася земля (Ле, Право.., 1957, 109);

— Падіння цін і наді мною тяжить, мов петля (Стельмах, І, 1962, 40);

Тривале харчове подразнення [у собак] незмінно викликає значне підвищення кров’яного тиску, яке прогресує під час досліду і змінюється його падінням в кінці досліду (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 22);

Своїм походом за Урал в 1581-1584 рр. підготував [Єрмак] падіння Сибірського татарського ханства і приєднання Західного Сибіру до Росії (Іст. УРСР, І, 1953, 152);

Обслуги біля мінометів стоять, вмиваючись потом, чорні, як негри. Але настрій у всіх збуджений, піднесений, бо щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота (Гончар, III, 1959, 54).

2. перен. Стан за знач. па́дати 7, 12.

— Пам’ятайте, що не вторований шлях відкривається перед вами.. Будуть розчарування і падіння. Готові ви до цього? (Ткач, Арена, 1960, 110);

Ідейна сліпота, моральна невихованість, відсутність глибоких переконань і принципів породжують соціальну розбещеність, безпринципність, моральне падіння, духовну спустошеність (Веч. Київ, 2.III 1966, 2);

Панотець підвівся, блідий, перехняблений та жалюгідний у своєму падінні й гніві (Стельмах, Хліб.., 1959, 509);

Жахливий був вираз її очей. Вся моральна твань, передчасна дозрілість і злісне смакування падіння відбились у тих темних нірках, як у мутному дзеркалі (Вільде, Сестри.., 1958, 279).

3. спец. Похиле положення по відношенню до горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.).

Призначення нової машини — замінити відбійні молотки, застосовувані в шахтах з пластами крутого падіння (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падіння — паді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. падіння — (тіла з гуком) гепання; (рівня) спад, зниження, зменшення; (моральне) деградація, занепад; (монарха) знетронення. Словник синонімів Караванського
  3. падіння — [пад’ін':а] -н':а, р. мн. -д'ін' Орфоепічний словник української мови
  4. падіння — -я, с. 1》 Дія за знач. падати 1), 2), 5), 6), 9-11) і упасти I. 2》 перен. Стан за знач. падати 7), 12). 3》 спец. Похиле положення відносно горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.). Падіння річки — різниця між висотою рівнів води на кінцях певної ділянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. падіння — 1. упадок, спад, занепад, схил, похил 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
  6. падіння — ПАДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9–11 і упа́сти¹. Крапля довбе камінь, не силою, а частим падінням (І. Цюпа); Рік падає, і спробуй – зупини Падіння. Вічність непоборна (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. падіння — Паді́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)