палафіти
ПАЛАФІ́ТИ, ів, мн.
Окремі житла чи цілі селища, споруджені на палях з дерев'яним помостом над водою чи болотом.
Найдавніші палафіти, відносять до епохи неоліту, а зараз вони зустрічаються у деяких племен Південної Америки, Африки та Океанії (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палафіти — -ів, мн. Окремі житла чи цілі селища, споруджені на палях з дерев'яним помостом над водою чи болотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палафіти — палафі́ти (італ. palafitte, від palafitta – паля) окремі житла або цілі селища, споруджені на палях з дерев’яним помостом над водою або болотом. Відомі з часів неоліту. Існують у деяких племен Південної Америки, Африки і Океанії. Словник іншомовних слів Мельничука
- палафіти — див. надводні поселення Універсальний словник-енциклопедія
- палафіти — (італ.) Стародавні споруди на помостах, які спирались на палі та розташовувалися серед болотистої місцевості або на річці, озері, неподалік від берега. Поселення з П. характерні для епох пізнього неоліту і бронзового віку. Архітектура і монументальне мистецтво