палафіти

(італ.)

Стародавні споруди на помостах, які спирались на палі та розташовувалися серед болотистої місцевості або на річці, озері, неподалік від берега. Поселення з П. характерні для епох пізнього неоліту і бронзового віку.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палафіти — див. надводні поселення Універсальний словник-енциклопедія
  2. палафіти — ПАЛАФІ́ТИ, ів, мн. Окремі житла чи цілі селища, споруджені на палях з дерев'яним помостом над водою чи болотом. Найдавніші палафіти, відносять до епохи неоліту, а зараз вони зустрічаються у деяких племен Південної Америки, Африки та Океанії (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. палафіти — -ів, мн. Окремі житла чи цілі селища, споруджені на палях з дерев'яним помостом над водою чи болотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. палафіти — палафі́ти (італ. palafitte, від palafitta – паля) окремі житла або цілі селища, споруджені на палях з дерев’яним помостом над водою або болотом. Відомі з часів неоліту. Існують у деяких племен Південної Америки, Африки і Океанії. Словник іншомовних слів Мельничука