палац

(італ.)

1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З'явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст. отримували найрізноманітніший вигляд, часто анфіладне розпланування вишукано оздоблених приміщень. Зводились в містах, царських і дворянських резиденціях та сільській місцевості. Поряд з ними у Російській імперії виник т. зв.:

~ дорожній — палацовий комплекс, призначений для тимчасового перебування царської родини під час подорожі.

2. Назва сучасних будівель, що мають велике громадське значення (наприклад, П. правосуддя, П. культури, П. спорту тощо).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палац — Чим відрізняється вживання лексем палац, палацовий від двірець, двірцевий? Основний прикметник до іменника палац – палацовий, а наші ЗМІ чомусь подають двірцевий переворот, двірцеві інтриги, хоча слово двірець – це не палац, а вокзал, залізнична станція. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. палац — ПАЛАЦ – ПАЛАЦЦО – ПАЛАС Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб. Літературне слововживання
  3. палац — (багатий будинок) дворець, (укріплений) замок, перен. (про приміщення в ньому) мн.: палати, хороми. Словник синонімів Полюги
  4. палац — див. дім Словник синонімів Вусика
  5. палац — ПАЛА́Ц, у, ч. 1. Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини. Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
  6. палац — Палац, -цу м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50. Словник української мови Грінченка
  7. палац — пала́ц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. палац — Па́ла́ц, -цу, -цеві, в -ці; па́ла́ци, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. палац — ПАЛА́Ц, у, ч. 1. чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення. Від монументального Палацу культури, з колонами і масивними арками, долинає спів радіоли (М. Словник української мови у 20 томах
  10. палац — Палати <�хороми, резиденція, замок, р. чертог> владаря <�царя, президента>. Словник синонімів Караванського
  11. палац — -у, ч. 1》 Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. || Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів та інших багатих осіб. 2》 чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. палац — ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Словник синонімів української мови
  13. палац — [палац] -цу, ор. -цом, м. (ў) -ц'і, мн. -цие, -ц'іў Орфоепічний словник української мови