1. Словник української мови у 20 томах

палац

ПАЛА́Ц, у, ч.

1. чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення.

Від монументального Палацу культури, з колонами і масивними арками, долинає спів радіоли (М. Руденко);

Поміст Київського палацу спорту знову став ареною спартакіадних баталій (з газ.);

У міському Палаці дітей та юнацтва відкрилася третя Всеукраїнська філателістична виставка (з газ.);

Палац урочистих подій;

Палац одруження;

// перен. Приміщення, що має урочисту архітектуру.

Хіба ж не дивна ця їхня планета Земля, на якій є десь і міста мільйонолюдні з університетами, з хмарочосами, з підземними палацами метро і спортивними аренами. (О. Гончар).

2. іст. Велика будівля з безліччю кімнат – місцеперебування королів, царів, гетьманів, ханів.

Тоді Кочубей поскакав у Бахмач, де на хуторі Поросючці, недалеко від міста, в лісі стояв другий гетьманський палац (Ю. Мушкетик);

Далі йде Бахчисарай, резиденція кримських ханів, із знаменитим палацом останнього кримського володаря (Остап Вишня);

Лувр, видатна пам'ятка французької архітектури, був збудований як королівський палац у 1546 –1574 рр. (з наук.-попул. літ.);

// Пишний будинок з ознаками розкішного життя в ньому.

Кам'яний палац, наче іграшечка, з своїми .. вишками, різними візерунками понад вікнами та понад дверима, з своїм високим шпилем посередині, – стоїть і, мов панянка та, озирається навкруги, любуючись своїм убором (Панас Мирний);

За проектом видатного архітектора В. Растреллі в Качанівці [на Чернігівщині] був споруджений палац, у якому вражало все – і велика, унікальна бібліотека, і картинна галерея. і чудове зібрання зброї та українських старожитностей (з газ.);

* У порівн. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом (Марко Вовчок);

А школа – палацом стоїть Між новими кварталами (Т. Масенко).

3. перен. Ідеальний образ чого-небудь.

То ж кожен з нас будує людськості палац, і кожен як провісник (П. Тичина);

Це не був повітряний палац дурня. О ні! Це була фантазія чиста, безпретензійна і людяна, як висока духовна вправа (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палац — (багатий будинок) дворець, (укріплений) замок, перен. (про приміщення в ньому) мн.: палати, хороми. Словник синонімів Полюги
  2. палац — Чим відрізняється вживання лексем палац, палацовий від двірець, двірцевий? Основний прикметник до іменника палац – палацовий, а наші ЗМІ чомусь подають двірцевий переворот, двірцеві інтриги, хоча слово двірець – це не палац, а вокзал, залізнична станція. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. палац — пала́ц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. палац — ПАЛАЦ – ПАЛАЦЦО – ПАЛАС Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб. Літературне слововживання
  5. палац — Палати <�хороми, резиденція, замок, р. чертог> владаря <�царя, президента>. Словник синонімів Караванського
  6. палац — див. дім Словник синонімів Вусика
  7. палац — [палац] -цу, ор. -цом, м. (ў) -ц'і, мн. -цие, -ц'іў Орфоепічний словник української мови
  8. палац — -у, ч. 1》 Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. || Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів та інших багатих осіб. 2》 чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. палац — ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Словник синонімів української мови
  10. палац — Па́ла́ц, -цу, -цеві, в -ці; па́ла́ци, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. палац — ПАЛА́Ц, у, ч. 1. Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини. Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
  12. палац — (італ.) 1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З'явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. палац — Палац, -цу м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50. Словник української мови Грінченка