палеонтологія
ПАЛЕОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох і поділяється на палеоботаніку і палеозоологію.
Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (з наук. літ.);
Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму фасад музею палеонтології (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеонтологія — палеонтоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- палеонтологія — -ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох; поділяється на палеоботаніку і палеозоологію. Лінгвістична палеонтологія — дисципліна, що використовує лінгвістичні дані для одержання даних про історію і культуру народу в дописемний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палеонтологія — палеонтоло́гія (від палео... і онтологія) наука, що вивчає викопні організми в їхньому історичному розвитку та взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Словник іншомовних слів Мельничука
- палеонтологія — Палеонтоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палеонтологія — ПАЛЕОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох і поділяється на палеоботаніку і палеозоологію. Словник української мови в 11 томах