1. Словник української мови в 11 томах

палеонтологія

ПАЛЕОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох і поділяється на палеоботаніку і палеозоологію.

Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (Конярство, 1957, 31);

Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму фасад музею палеонтології (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палеонтологія — палеонтоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палеонтологія — -ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох; поділяється на палеоботаніку і палеозоологію. Лінгвістична палеонтологія — дисципліна, що використовує лінгвістичні дані для одержання даних про історію і культуру народу в дописемний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палеонтологія — ПАЛЕОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох і поділяється на палеоботаніку і палеозоологію. Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. палеонтологія — палеонтоло́гія (від палео... і онтологія) наука, що вивчає викопні організми в їхньому історичному розвитку та взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. палеонтологія — Палеонтоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)