1. Словник української мови у 20 томах

палестинці

ПАЛЕСТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. палести́нець, нця, ч.; палести́нка, и, ж.).

Арабський народ, що населяє Палестину; представники цього народу.

Палестинці живуть у складних соціально-політичних умовах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палестинці — -ів, мн. (одн. палестинець, -нця, ч.; палестинка, -и, ж.). Арабський народ, що населяє Палестину; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палестинці — Араб. мшк. колишньої брит. підмандатної території Палестини; внаслідок кількох арабо-ізраїльських воєн масово залишали свої землі, стаючи біженцями; із бл. 6 млн. п. 2,5 млн. проживають у Ізраїлі (в тому числі бл. 800 тис. є його громадянами, решта мшк. Універсальний словник-енциклопедія