палестинці

Араб. мшк. колишньої брит. підмандатної території Палестини; внаслідок кількох арабо-ізраїльських воєн масово залишали свої землі, стаючи біженцями; із бл. 6 млн. п. 2,5 млн. проживають у Ізраїлі (в тому числі бл. 800 тис. є його громадянами, решта мшк. окупованого з 1967 Зх. Берега Йордану і сектора Ґази), бл. 900 тис. населяють табори для біженців в Йорданії, Лівані та Сирії; з 1964 єдиним представником п. є Організація визволення Палестини; 1993 внаслідок підписання першого з палестинсько-ізраїльських договорів п. з Зх. Берега і сектора Ґази поступово почали здобувати автономію.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палестинці — -ів, мн. (одн. палестинець, -нця, ч.; палестинка, -и, ж.). Арабський народ, що населяє Палестину; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палестинці — ПАЛЕСТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. палести́нець, нця, ч.; палести́нка, и, ж.). Арабський народ, що населяє Палестину; представники цього народу. Палестинці живуть у складних соціально-політичних умовах (з газ.). Словник української мови у 20 томах