паличка

ПА́ЛИЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до па́лиця 1.

Якось вони собі гуляли Удвох на улиці, знайшли Дві палички та й понесли Додому матерям на дрова (Т. Шевченко);

Марко підсунувся до вогню, який уже горів не так буйно, як раніше, вигріб паличкою кілька картоплин (Григорій Тютюнник);

Пішов [Улас] тихою ступою, підпираючись паличкою (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вдягнений [Виходцев] гарно, в чорному пальті, рукавичках, з красивою паличкою в золотій оправі (І. Кочерга);

Поперед коней став барабанщик з барабаном і, ждучи приказу, держав у руках палички (Панас Мирний);

* У порівн. Хшановський лежав в кріслі, задравши тонкі, як палички, ноги на спинку стільця (І. Нечуй-Левицький).

2. чого і без дод. Предмет довгастої форми у вигляді бруска.

Шановний доктор має в собі щось подібне до наелектризованої палички лаку: зразу притягне до себе деяке легеньке тіло, а потім зараз відіпхне (І. Франко);

Зазирнула [Аксель] в шухляди трюмо, спробувала на губах бордову паличку в золотій обгортці (Олесь Досвітній);

Паличка крейди.

3. розм. Вертикальна риска на письмі.

У східних слов'ян ще з давніх часів існували, хоч й примітивні, але чіткі способи зображення чисел. Майже в усіх районах України одиниці позначалися паличками, десятки – хрестиками (з наук. літ.);

* Образно. Невідомо було, чого зітхав старий. Чи того, що він неписьменний і не добере значення отих закарлючених паличок, схожих на комах, які виводять учені люди на папері (О. Донченко).

4. Бактерія, що формою нагадує подовжену риску; бацила.

Збудником дифтерії є дифтерійна паличка (з навч. літ.);

Як тільки Мартинюк опинявся в кабінеті, він забував все на світі, крім паличок Коха чи бактерій Флекснера (Л. Дмитерко).

5. перев. мн., анат. Світлочутливі клітини сітківки ока людини і хребетних тварин, які формою нагадують подовжену риску.

Світлочутливий шар сітківки з рецепторами – паличками і колбочками – лежить у крайній зовнішній її частині, зверненій у бік судинної оболонки (з навч. літ.).

(1) Дириге́нтська па́личка – предмет у вигляді невеликого жезла, яким користується диригент при керуванні оркестром.

В повітрі черкнула диригентська паличка, мов завісу підняла... (С. Васильченко);

На естраді багато дітей з прапорцями й живими квітами. Якась дівчинка піднімає диригентську паличку (О. Іваненко);

(2) Кра́бові па́лички – вид продуктів, які створюються штучно з обробленого рибного білка сурімі або подрібненого м'яса білої риби.

Салати повняться сиром, маринованими грибами, крабовими паличками і майонезом (С. Пиркало);

Агатангел, домашній щур, любить крабові палички (Н. Сняданко);

Салат із крабовими паличками став настільки ж популярний, як і олів'є (з газ.);

(3) Чарівна́ (чарівни́ча, чароді́йна і т. ін.) па́личка, міф. – предмет у вигляді невеликого жезла, який має чудодійні властивості.

Враз, немов від маху чарівничої палички, пасмо гір розірвалося (М. Коцюбинський);

В цьому царстві мрії і зречевленої фантазії [на заводі міжпланетних кораблів], в яке вона потрапила так несподівано легко, ніби за помахом чарівної палички, не все виявилось таким легким, простим і сонячним, як здавалось (В. Собко).

△ (4) Кишкова́ па́личка – основний компонент нормальної флори кишечнику – рухлива нехвороботворна бактерія, яка має форму палички із заокругленими кінцями.

Антибіотики, поряд з хвороботворними мікроорганізмами, убивають і корисні бактерії, наприклад кишкову паличку, спричиняючи тим серйозні порушення процесів травлення (з навч. літ.);

(5) Чумна́ па́личка – збудник чуми.

◇ Нуль без па́лички див. нуль;

Як (мов, ні́би і т. ін.) від по́маху (за по́махом) чарівно́го (чарівни́цького) жезла́ (чарівно́ї па́лички) див. по́мах;

(6) Як нуль без па́лички (д) див. нуль;

(7) Як чарі́вна (чарівни́ча, чароді́йна і т. ін.) па́личка – дуже легко, просто, швидко і т. ін.

Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах як чарівна паличка приносить речам “другу молодість” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паличка — па́личка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паличка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. паличка — [палиечка] -чкие, д. і м. -иец':і, мн. -чки, -чок дв'і палиечкие Орфоепічний словник української мови
  4. паличка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до палиця 1). Диригентська паличка. Чарівна паличка. 2》 чого і без додатка. Предмет довгастої форми у вигляді бруска. Паличка крейди. 3》 розм. Вертикальна риска на письмі. 4》 Бактерія, що формою нагадує подовжену риску; бацила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паличка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  6. паличка — нуль без па́лички. Нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення; ніщо. — Преображенський мені зараз нуль без палички, є значно серйозніші герої дня (Іван Ле); А проти гурту навіть Кваша — нуль без палички (П. Фразеологічний словник української мови
  7. паличка — БАЦИ́ЛА (бактерія, що має форму палички); ПА́ЛИЧКА (ужив. з означенням). Бачила сибірки; Туберкульозна паличка. Словник синонімів української мови
  8. паличка — Па́личка, -чки, -чці; -чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. паличка — ПА́ЛИЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до па́лиця 1. Якось вони собі гуляли Удвох на улиці, знайшли Дві палички та й понесли Додому матерям на дрова (Шевч. Словник української мови в 11 томах