паляничка

ПАЛЯНИ́ЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до паляни́ця.

Один Бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м'якої палянички або краєчок булки! (Панас Мирний);

[Баба:] Одна паляничка тільки і є, а то немає печеного. (Дістає з-під поли паляницю) (І. Микитенко);

* У порівн. [Гострохвостий (тихо):] Яка ж гарна ця міщаночка! Які в неї очки, брівки, як шнурочок, щічки, як палянички (І. Нечуй-Левицький).

2. Маленький виріб з якого-небудь тіста.

Добре розтертий сир змішують з борошном та збитими білками, викладають на посипаний борошном стіл, роблять по 2–3 палянички (плоскі коржики) на порцію, обкачують в борошні і смажать .. до готовності (з наук.-попул. літ.).