паляничка
ПАЛЯНИ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до паляни́ця.
Один бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м’якої палянички або краєчок булки! (Мирний, IV, 1955, 297);
[Баба:] Одна паляничка тільки і є, а то немає печеного. (Дістає з-під поли паляницю) (Мик., І, 1957, 282);
*У порівн. [Гострохвостий (тихо):] Яка ж гарна ця міщаночка! Які в неї очки, брівки, як шнурочок, щічки, як палянички (Н.-Лев., II, 1956, 485).
2. Маленький виріб з якого-небудь тіста.
Добре розтертий сир змішують з борошном та збитими білками, викладають на посипаний борошном стіл, роблять по 2-3 палянички (плоскі коржики) на порцію, обкачують в борошні і смажать.. до готовності (Укр. страви, 1957, 270).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паляничка — паляни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- паляничка — див. хліб Словник синонімів Вусика
- паляничка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до паляниця. 2》 Маленький виріб з якого-небудь тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паляничка — ПАЛЯНИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до паляни́ця. Один Бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м'якої палянички або краєчок булки! (Панас Мирний); [Баба:] Одна паляничка тільки і є, а то немає печеного. (Дістає з-під поли паляницю) (І. Словник української мови у 20 томах
- паляничка — Паляничка, -ки ж. ум. отъ паляниця. Словник української мови Грінченка