1. Словник української мови в 11 томах

паляниця

ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного.

Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335);

— А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Шевч., І, 1963, 318);

Я хутко збігав додому й нишком, щоб ні батько, ні мати не бачили, відрізав мало не половину пшеничної паляниці (Донч., VI, 1957, 240);

На столі, на вишитім бузком рушнику, лежала житня паляниця (Мушк., Чорний хліб, 1960, 176);

*У порівн. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці (Н.-Лев., II, 1956, 335).

Паляни́ця хлі́ба — хлібина.

Павло з’їв паляницю хліба і такий горделей [горщик] борщу, що собака не перескочить (Тют., Вир, 1964, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паляниця — паляни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паляниця — Хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; паляничка. Словник синонімів Караванського
  3. паляниця — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. паляниця — [пал'аниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. паляниця — -і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. паляниця — ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис); – А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту – забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. паляниця — У нас чоловіче мало хліба минається, бо я паляницями на- магаю. Насміхання з ощадности. Яка пшениця, така й паляниця. Які родичі, такі й діти. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. паляниця — Негрубий шар квашеного тіста, який печуть на черені витопленої печі або на гарячій сковороді. Універсальний словник-енциклопедія
  9. паляниця — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. Словник синонімів української мови
  10. паляниця — Паляни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. паляниця — Паляни́ця, -ці ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. І. 4. ум. паляничка. Словник української мови Грінченка