1. Словник української мови в 11 томах

паляндрувати

ПАЛЯНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Мандрувати.

— Я гадав, що хоть арештують та цюпасом до села відішлють, — отже, не хотіли. Прийшлося самому, голому й голодному, паляндрувати. (Фр., II, 1950, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паляндрувати — паляндрува́ти: поспѣшать куда то [ІФ,1890] Паляндрува́ти: — бідувати [16] — йти, мандрувати [II] Словник з творів Івана Франка
  2. паляндрувати — паляндрува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. паляндрувати — див. ходити Словник синонімів Вусика
  4. паляндрувати — -ую, -уєш, недок., діал. Мандрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паляндрувати — ПАЛЯНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Мандрувати. – Я гадав, що хоть арештують та цюпасом до села відішлють, – отже, не хотіли. Прийшлося самому, голому й голодному, паляндрувати (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. паляндрувати — ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИ заст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИ діал., ПАЛЯНДРУВА́ТИ діал.; ЧУМАКУВА́ТИ розм. (подорожувати довгий час, подовгу); ХОДИ́ТИ (перев. пішки). Словник синонімів української мови