1. Словник синонімів української мови

паляниця

ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією); ЖИТНЯ́К (з житнього борошна); РЕ́ПАНЕЦЬ діал. (той, що репнув при випіканні); ОЩИ́ПОК діал. (прісний). Манашка зі своєю Сурою студять холодці, печуть хліби (Г. Хоткевич); Мати дістала з полиці хлібину (А. Головко); Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчить бухан хліба, цибуля (В. Еллан); Тепер у чемодані лежить п'ять буханців чорного хліба (Є. Гуцало); На столі під саморобним з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах); Молодиці й старі діди-хлібники легко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко); — Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); Умочала (Оксана) руки в воду, перед тим як лопатою посадити в піч, на розгорнутих долонях повипліскувала круглі житняки (М. Рудь); Він згадує про вівсяний ощипок, бульбу і пісний сир, що бувають взимі всею його стравою (І. Франко). — Пор. пере́пічка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паляниця — паляни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паляниця — Хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; паляничка. Словник синонімів Караванського
  3. паляниця — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. паляниця — [пал'аниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. паляниця — -і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. паляниця — ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис); – А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту – забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. паляниця — У нас чоловіче мало хліба минається, бо я паляницями на- магаю. Насміхання з ощадности. Яка пшениця, така й паляниця. Які родичі, такі й діти. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. паляниця — Негрубий шар квашеного тіста, який печуть на черені витопленої печі або на гарячій сковороді. Універсальний словник-енциклопедія
  9. паляниця — Паляни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. паляниця — ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335); — А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. паляниця — Паляни́ця, -ці ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. І. 4. ум. паляничка. Словник української мови Грінченка