1. Словник української мови у 20 томах

пам'ятущий

ПАМ'ЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пам'ятли́вий 1.

Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу, А всіх чужих повіддаляли геть (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятущий — пам'яту́щий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. пам'ятущий — -а, -е, рідко. Те саме, що пам'ятливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пам'ятущий — ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ (здатний легко запам'ятовувати), ПАМ'ЯТКИ́Й, ПАМ'ЯТУ́ЩИЙ рідше, ТЯМКИ́Й розм. Він вислухав цікаво ту промову й затямив собі до слова, бо був дуже пам'ятливий (Лесь Мартович); — Мабуть, швидкий до вчиття буде (Андрій). Словник синонімів української мови
  4. пам'ятущий — Пам'яту́щий, -а, -е = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща. Мил. 27. Словник української мови Грінченка