панда

ПА́НДА, и, ж.

Ссавець родини єнотів.

Малу панду разом з єнотами відносять до родини єнотових, велику панду (бамбуковий ведмідь) – до родини ведмедевих (з наук.-попул. літ.);

Панда – єдиний представник родини полоскунів, що зустрічається в Старому світі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панда — па́нда іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панда — -и, ж. Вид єнотів. Живе перев. в гірських лісах Гімалаїв. Медведик панда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панда — па́нда (тібетське) хижий ссавець родини єнотових. Живе переважно в гірських лісах Гімалаїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. панда — ПА́НДА, и, ж. Вид єнотів. Панда — Аеlиrиs fипgеиs.. — єдиний представник родини полоскунів.., що зустрічається в Старому світі (Посібник з зоогеогр.., 1956, 75). Словник української мови в 11 томах