панмонгольський

ПАНМОНГО́ЛЬСЬКИЙ, а, е.

Загальномонгольський; який стосується об'єднання всіх монголів.

1368 року династія Юань була скинута, на зміну їй прийшла китайська династія Мін, що означало кінець панмонгольської імперії (з наук. літ.);

У 20-і роки XX ст. відбувався розвиток панмонгольських ідей (з наук. літ.);

Ідею панмонгольського руху з осені 1918 р. почали пропагувати отаман Семенов, що захопив владу в Забайкаллі, та японські окупанти (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me