панмонгольський
ПАНМОНГО́ЛЬСЬКИЙ, а, е.
Загальномонгольський; який стосується об'єднання всіх монголів.
1368 року династія Юань була скинута, на зміну їй прийшла китайська династія Мін, що означало кінець панмонгольської імперії (з наук. літ.);
У 20-і роки XX ст. відбувався розвиток панмонгольських ідей (з наук. літ.);
Ідею панмонгольського руху з осені 1918 р. почали пропагувати отаман Семенов, що захопив владу в Забайкаллі, та японські окупанти (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me