панмонголізм

ПАНМОНГОЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Ідейно-політична доктрина, що постулює об'єднання всіх монголів і споріднених з ними народів в одну державу.

Отаман Г.М. Семенов хотів реорганізувати свою владу в Забайкаллі на основі панмонголізму, що передбачало національне самовизначення народів “монгольського кореня” (монголів, тувинців, бурятів, калмиків) з подальшим їх об'єднанням у єдину державу (з наук. літ.);

Відомо, що в 30-і роки минулого століття деякі провідні бурятські політичні діячі були засуджені за ідеї панмонголізму (з публіц. літ.).

2. філос. Концепція загрози нового завоювання Русі азіатськими ордами, вперше сформульована рос. філософом В.Соловйовим в 1894 р.

Панмонголізм як закінчене втілення антихристиянської ідеології у Соловйова послідовно пов'язується з Японією (з наук. літ.).