пансіон

ПАНСІО́Н, у, ч.

1. іст. Державний або приватний закритий навчальний заклад з гуртожитком, повним утриманням для учнів.

За перших літ свого перебування в пансіоні Химченко вчивсь дуже добре, переходив з класу в клас із першою нагородою (А. Кримський);

– Мені радять одвезти її в пансіон, що при монастирі княгині (С. Васильченко);

Народилася вона [М. Заньковецька] в с. Заньки на Чернігівщині, у дворянській сім'ї, вчилась у Чернігівському дворянському пансіоні (з наук.-попул. літ.).

2. Невеликий готель, будинок, де здаються кімнати з повним або частковим утриманням.

Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади, а дім той у дворі за високими воротами під кам'яними левами (Марко Вовчок);

Вона живе у дворищі, де уміщається пансіон для хворих чужинців (Леся Українка);

Випадок уперше з'єднав їх [хлопців] у пансіоні пані Чужинської, яка, бувши вдовою, віддавала одну кімнату з харчуванням (В. Підмогильний).

3. Утримання мешканців з повним обслуговуванням (харчування, догляд і т. ін.).

Маю велику хату, гарно умебльовану, з балконом на гори і море і повний пансіон (М. Коцюбинський);

Батько сторгувався: за квартиру й повний пансіон щомісяця по п'ять карбованців (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пансіон — пансіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пансіон — (закритий) інститут, заклад, р. пансіонат, (помешкання) гуртожиток, інтернат, бурса; (як заїзд) готель; (повний) П. утримання. Словник синонімів Караванського
  3. пансіон — [пан'с'іон] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. пансіон — -у, ч. 1》 У дореволюційній Росії та в деяких сучасних країнах – державний або приватний закритий навчальний заклад із гуртожитком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пансіон — Бурса Словник чужослів Павло Штепа
  6. пансіон — пансіо́н (франц. pension, від лат. pensio – сплата, внесок) 1. Закритий навчальний заклад (з гуртожитком), а також гуртожиток при навчальному закладі в дореволюційній Росії та зарубіжних країнах. 2. Утримання жильця на повному постачанні. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пансіон — ГОТЕ́ЛЬ (будинок для короткочасного проживання приїжджих), ОТЕ́ЛЬ заст., НОМЕРИ́ заст.; ПАНСІО́Н, ПАНСІОНА́Т (кімнати з повним утриманням). Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі (О. Словник синонімів української мови
  8. пансіон — Пансіо́н, -ну, в -ні; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пансіон — ПАНСІО́Н, у, ч. 1. У дореволюційній Росії і в буржуазних країнах — державний або приватний закритий навчальний заклад з гуртожитком. За перших літ свого перебування в пансіоні Химченко вчивсь дуже добре, переходив з класу в клас із першою нагородою (Крим. Словник української мови в 11 томах
  10. пансіон — (фр.) 1. Старовинний невеликий готель з регулярним харчуванням. 2. Закритий учбовий заклад з гуртожитком і їдальнею. Серед останніх мав місце: шляхетний пансіон — пансіонат при гімназії або університеті у Російській імперії, призначений для дворянських дітей. Архітектура і монументальне мистецтво