1. Словник української мови у 20 томах

панти

ПА́НТИ, ів, мн. (одн. пант, а, ч.).

Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів (марала й ізюбра), які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів.

Народи дерсу .. давно знали про цілющі властивості оленячих пантів (з наук.-попул. літ.);

Ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя, ось голова ізюбра з гіллястими пантами, ось рушниця (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панти — па́нти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. панти — -ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів (марала та ізюбра), які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панти — Ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів, які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів. І самоти згорьовані дарунки — рожеві панти досвітку з пітьми. (ЗД:82). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. панти — па́нти (монг.) ростучі нескостенілі роги плямистого і звичайного (марала, ізюбра) оленів. Використовують для виготовлення лікарського препарату пантокрину. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. панти — ПА́НТИ, ів, мн. Молоді, ще м’які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів (марала й ізюбра), які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів. На Далекому Сході в цьому році набагато розширено район добування пантів (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах