пантовар
ПАНТОВА́Р, а, ч., спец.
Робітник, що обробляє панти.
Монгольська назва молодих оленячих рогів і грецька основа pan – “все” викликала омоморфемність у словах пантовар, пантокрин і пантограф, пантоміма (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me