панщинний

ПА́НЩИННИЙ, а, е.

Прикм. до па́нщина 1.

Не дбають [пани] про чинші й данини, заміняють їх панщинною роботою селян на панських ґрунтах, а що селянин звичайно менше цінить свою працю ніж її продукти – гроші чи збіже, то пани користаючи з сього маленьки уступки в данинах чи грошах заміняли величезним побільшеннєм панщини (М. Грушевський);

// Який використовує панщину; заснований на панщині.

Розширення фільваркових панщинних господарств і зростання експлуатації селян особливо посилюється з середини XVI ст (з наук. літ.);

Довго слухався його Сироватка й спогадував власне панщинне життя, спогадував пана Казана-Казановського, й захлипало його власне серце, й затремтіли десь близько-близько від очей сльози (Ю. Мушкетик);

* Образно. Взагалі пани користували ся всіми способами, щоб побільшити панщину, і вона в західній Україні, близше [ближче] до вивозу збіжа, вже в другій половині XVI в. піднімаеть ся незвичайно, так що місцями панщину робили вже що дня, селянин не виходив з того панщинного хомута, і життя селянське стало справжнім пеклом (М. Грушевський);

// у знач. ім. панщи́нний, ного, ч.; панщи́нна, ної, ж.

Отако він “клопотався” українським людом, а власний люд по всій Московії зубожів до останньої межі, до того ж там заходило на нову ревізію, за якою всі російські прості люди ставали панщинними (Ю. Мушкетик);

Мокій і сам розумів, що життя його пропаще, – передусім і ганьби вистачить на все життя, а ще вдова старша на десять років, а ще отако проклинає його й проклтинатиме увесь вік за те, що з вільної козачки стає панщинною (Ю. Мушкетик).