панщинний
ПА́НЩИННИЙ, а, е. Прикм. до па́нщина 1.
Панщинна праця, як і праця, що виробляє товар, теж вимірюється часом.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 82);
// Який використовує панщину; заснований на панщині.
Розширення фільваркових панщинних господарств і зростання експлуатації селян особливо посилюється з середини XVI ст. (Іст. УРСР, І, 1953, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панщинний — па́нщинний прикметник Орфографічний словник української мови
- панщинний — -а, -е. Прикм. до панщина 1). || Який використовує панщину; заснований на панщині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панщинний — ПА́НЩИННИЙ, а, е. Прикм. до па́нщина 1. Не дбають [пани] про чинші й данини, заміняють їх панщинною роботою селян на панських ґрунтах, а що селянин звичайно менше цінить свою працю ніж її продукти – гроші чи збіже... Словник української мови у 20 томах
- панщинний — КРІПА́ЦЬКИЙ, КРІПОСНИ́Й, ПА́НЩИННИЙ. Словник синонімів української мови
- панщинний — Панща́нний і па́нщинний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панщинний — Панщинний, -а, -е = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну. МВ. (О. 1862. І. 98). Словник української мови Грінченка