1. Словник української мови у 20 томах

панібрат

ПАНІБРА́Т, а, ч., розм.

Добре знайомий, задушевний приятель.

– Постій, кричу, постій, Семене, Це ж я, твій друг і панібрат, А ти... ти думав – Калістрат? (О. Олесь);

// Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня.

Його докірливо спинила Марта: – Не займай, сину, вона тобі – не панібрат (Г. Косинка);

* У порівн. Уже Огонь не став його лякать. Звірюка думає: “Чого його бояться? Зо мною він як панібрат” (Є. Гребінка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панібрат — панібра́т іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. панібрат — <�близький> приятель, г. камрат; рівня, однокашник, як ім. свій. Словник синонімів Караванського
  3. панібрат — -а, ч., розм. Добрий знайомий, задушевний приятель. || Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панібрат — ПРИ́ЯТЕЛЬ (хороший, близький знайомий), ПАНІБРА́Т розм., ПАНІБРА́ТЧИК розм. Поки щастя плужить, доти приятель служить (прислів'я); Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані; Ой, вип'ємо за дівчину, За дівчину вродливую, Весну мою щасливую (Я. Щоголів). Словник синонімів української мови
  5. панібрат — Панібра́т, -та; -бра́ти, -тів; за панібра́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. панібрат — ПАНІБРА́Т, а, ч., розм. Хороший знайомий, задушевний приятель. — Постій, кричу, постій, Семене, Це ж я, твій друг і панібрат, А ти… ти думав — Калістрат? (Олесь, Вибр., 1958, 291); // Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня. Словник української мови в 11 томах
  7. панібрат — Панібрат, -та м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно. Словник української мови Грінченка