панін

ПА́НІН, а, е, розм.

Те саме, що па́ніїн.

Паніни покої;

Паніна сукня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Панін — Па́нін прізвище Орфографічний словник української мови
  2. панін — Па́нін, -на, -не (від па́ні) = па́ніїн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. панін — Паніїн, панін, -на, -не Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17. --------------- Панін см. паніїн. Словник української мови Грінченка