1. Словник української мови у 20 томах

паніматуся

ПАНІМАТУ́СЯ, і, ж., заст.

Пестл. до паніма́тка.

– Ну що, був у Нищеретовій? – Стара намагалася говорити спокійним тоном .. – Та ні, паніматусю (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніматуся — панімату́ся іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. паніматуся — -і, ж., заст. Пестл. до паніматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паніматуся — ПАНІМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. — Ну що, був у Нищеретовій? — Стара намагалася говорити спокійним тоном.. — Та ні, паніматусю (Хотк., І, 1966, 105). Словник української мови в 11 томах