паніматуся
ПАНІМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паніма́тка.
— Ну що, був у Нищеретовій? — Стара намагалася говорити спокійним тоном.. — Та ні, паніматусю (Хотк., І, 1966, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паніматуся — панімату́ся іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- паніматуся — -і, ж., заст. Пестл. до паніматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паніматуся — ПАНІМАТУ́СЯ, і, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. – Ну що, був у Нищеретовій? – Стара намагалася говорити спокійним тоном .. – Та ні, паніматусю (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах