1. Словник української мови у 20 томах

панічно

ПАНІ́ЧНО.

Присл. до пані́чний.

Він панічно боявся будь-якого суду над собою (І. Муратов);

Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (П. Кочура);

* Образно. Слухаю – чогось панічно над хатою зашумів ліс, ніби, зірвавшись з коріння, тікав кудись (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панічно — пані́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. панічно — Присл. до панічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панічно — Жаско, жасно Словник чужослів Павло Штепа
  4. панічно — ПАНІ́ЧНО. Присл. до пані́чний. Він панічно боявся будь-якого суду над собою (Мур., Свіже повітря.., 1962, 175); Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах