1. Словник української мови у 20 томах

панічний

ПАНІ́ЧНИЙ, а, е.

Який виражає паніку; охоплений панікою.

Олів'єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик);

До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (П. Панч);

Матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених (О. Гончар);

Панічний тон;

// Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.).

Кожному було не менше, як і Захарові, ніяково за свій панічний ривок рятуватися від літаків (Іван Ле);

Се була шалена якась гонитва. Не людський біг, не панічна утеча, а чортовиння якесь. Опришок так тягнув коня за вузду, що з рота бідної животини шматтям летіла кривава піна (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панічний — пані́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. панічний — (тон) переполошений; (- втечу) безладний, метушливий, хаотичний. Словник синонімів Караванського
  3. панічний — -а, -е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Панічний тон. || Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.). Панічний жах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панічний — Пані́чний, -на, -не (від па́ніка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. панічний — ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Олів’єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 149); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (Панч, Іду.. Словник української мови в 11 томах