1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

панічний

Пані́чний, -на, -не (від па́ніка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панічний — пані́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. панічний — (тон) переполошений; (- втечу) безладний, метушливий, хаотичний. Словник синонімів Караванського
  3. панічний — -а, -е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Панічний тон. || Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.). Панічний жах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панічний — ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; охоплений панікою. Олів'єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (П. Словник української мови у 20 томах
  5. панічний — ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Олів’єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 149); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (Панч, Іду.. Словник української мови в 11 томах