панічний
пані́чний
-а, -е.
Який виражає паніку; пройнятий панікою. Панічний тон.
|| Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.). Панічний жах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панічний — пані́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- панічний — (тон) переполошений; (- втечу) безладний, метушливий, хаотичний. Словник синонімів Караванського
- панічний — ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; охоплений панікою. Олів'єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (П. Словник української мови у 20 томах
- панічний — Пані́чний, -на, -не (від па́ніка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панічний — ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Олів’єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 149); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (Панч, Іду.. Словник української мови в 11 томах