папа
ПА́ПА¹, и, ч.
Глава католицької церкви й держави Ватикан.
Отим положено конглавом: Хто без святої булли вмер – У пекло просто; хто ж заплатить За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроме папи і ченця, І в рай іди! (Т. Шевченко).
(1) Па́па Ри́мський – те саме, що Па́па¹.
Сидів [Хома], розпустивши вуса, за столом у садку католицького попа і паплюжив за віщось перед ним Папу Римського (О. Гончар);
Резиденція Папи Римського.
△ (2) Ри́мський Па́па – глава католицької церкви.
ПА́ПА², и, ж., дит.
Хліб.
Старший хлопчик лазить по хаті, .. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Г. Квітка-Основ'яненко).
ПА́ПА³, прост.
Тато.
А потім, що ж тут такого, що у його папи більший живіт, ніж у їхніх тат? (В. Винниченко).
ПАПА́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- папа — па́па 1 іменник чоловічого роду, істота глава католицької церкви па́па 2 іменник жіночого роду хліб дит. Орфографічний словник української мови
- папа — 1. тато, батько 2. це папа римський Словник чужослів Павло Штепа
- Папа — -и, ч. Глава католицької церкви й Ватикану. Папа Римський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- папа — па́па I.дит. хліб (ср, ст) па́па II.толь (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- папа — И, ч., див. папік 3. На сцену, за традицією, вийшли «папи» події (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
- папа — ХЛІБ (харчовий продукт, що випікається з борошна), НАСУ́ЩНИК (НАСУ́ШНИК) розм., ПА́ПА дит. заст., ПА́ПКА дит. заст. Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Л. Первомайський); Коте волохатий, Та ходи до хати Дитиноньку колихати. Словник синонімів української мови
- папа — ПА́ПА¹, и, ч. Глава католицької церкви й Ватікану. Отим положено конглавом: Хто без святої булли вмер — У пекло просто; хто ж заплатить За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроме папи і ченця, І в рай іди! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- папа — I. Папа, -пи м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289. --------------- II. Папа, -пи ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845. Словник української мови Грінченка