папірець
ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
1. Зменш.-пестл. до папі́р.
[Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Леся Українка);
З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (М. Трублаїні);
– А чи нема у вас, дідусю, папірця, що ви козак? – ухопився він за останнє (З. Тулуб).
2. розм. Те саме, що папі́р 2.
Столярчук витяг з широкої кишені брезентовий гаман, а з нього наші контракти і ще якісь папірці (І. Муратов);
– Оце тобі, – вийняла мати з кишені папірець, – Тимошина посвідка (А. Головко).
3. ірон. Діловий документ.
[Надія:] А може б ви, товаришу директор, хоч під час обіду не порпалися у тих нещасних папірцях? (З. Мороз).
4. розм., заст. Асигнація.
– Прошу не забувати, що й з мене належиться частка на вінок... – Спасибі, – обізвався доктор, ховаючи жовтий папірець (М. Коцюбинський);
Лісовський, хвилюючись, видобуває з кишені гаман, незручно виймає з нього .. скрипучий папірець і простягає його молодиці (М. Стельмах).
◇ Ла́кмусовий папі́р (папіре́ць) див. папі́р;
(1) Си́ній папіре́ць, заст., розм. – у царській Росії – п'ятирублевий кредитний білет.
Чіпка взяв гроші, подумав, повертів у руках синю бумажку, заховав її в касет з тютюном (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- папірець — папіре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- папірець — [пап'ірец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рц'і, р. мн. -рц'іў Орфоепічний словник української мови
- папірець — -рця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до папір. 2》 розм. Те саме, що папір 2). 3》 ірон. Діловий документ. 4》 розм., заст. Асигнація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- папірець — ла́кмусовий папі́р (папіре́ць), чого. Те, що визначає що-небудь або є показником чогось. Нині трансплантація органів і тканини — лакмусовий папір і ахіллесова п’ята медичної науки наших днів (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
- папірець — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
- папірець — Папіре́ць, -пірця́; -пірці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- папірець — ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до папі́р. [Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Л. Укр., IV, 1954, 222); З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах
- папірець — Папірець, -рця́ м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349. Словник української мови Грінченка