папірець

ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт., КУПИ́ЛО розм., жарт., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́ розм., ДРІБНЯКИ́ зневажл., ПОБРЯЗКАЧІ́ заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛО збірн., СРІБНЯКИ́ розм., СРІ́БНИКИ розм., СРІБЛЯКИ́ заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬ збірн., МІДЯКИ́ розм., МІ́ДНИЦІ заст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́ заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); (Коновалиха:) Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ'яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів'я); (Савка:) Зараз же — по редакціях, конторах і касах за монетою! Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); — Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів'я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); — За те, мабуть, не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); — То що ж вам — валютою платити? — сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев'язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував (Січкар) торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); — Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила (Марта) скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); — Гроші, гроші забери! — гукнула Мар'яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

ДОКУМЕ́НТ (офіційний, діловий), ПАПІ́Р розм., ПАПІРЕ́ЦЬ ірон., ПАПІ́РЧИК ірон., БУМА́ГА (БОМА́ГА) розм., заст., КА́РТА зах.; ЛИСТ (перев. для записування якихось відомостей). — Цей.. документ дає тобі право жебрати по всій волості.. Зупинить тебе стражник чи урядник, ти й покажеш цю бомагу (М. Стельмах); Мічурін злякано відсахнувся від простягнутого йому документа. — Ти збожеволів! Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (О. Довженко); — А якого ж ти роду? Де твої бумаги родові? (Марко Вовчок); Легітимаційну карту й карту до голосування запхав (Панько) у пазуху (Лесь Мартович); Обліковий лист; Виконавчий лист.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папірець — папіре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. папірець — [пап'ірец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рц'і, р. мн. -рц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. папірець — -рця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до папір. 2》 розм. Те саме, що папір 2). 3》 ірон. Діловий документ. 4》 розм., заст. Асигнація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. папірець — ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до папі́р. [Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Леся Українка); З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. папірець — ла́кмусовий папі́р (папіре́ць), чого. Те, що визначає що-небудь або є показником чогось. Нині трансплантація органів і тканини — лакмусовий папір і ахіллесова п’ята медичної науки наших днів (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  6. папірець — Папіре́ць, -пірця́; -пірці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. папірець — ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до папі́р. [Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Л. Укр., IV, 1954, 222); З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах
  8. папірець — Папірець, -рця́ м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349. Словник української мови Грінченка