парабіоз
ПАРАБІО́З, у, ч., фізл.
1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень.
Нервовий парабіоз.
2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.
Парабіоз вивчають в умовах експерименту (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парабіоз — парабіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- парабіоз — -у, ч., фізіол. 1》 Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. 2》 Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин із метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парабіоз — парабіо́з (від пара... та ...біоз) 1. Тимчасова втрата живою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом надмірних подразнень. 2. Метод штучного зрощення двох (рідше трьох) тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин. Словник іншомовних слів Мельничука
- парабіоз — ПАРАБІО́З, у, ч., фізл. 1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. 2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин. Словник української мови в 11 томах