парабіоз

ПАРАБІО́З, у, ч., фізл.

1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень.

2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парабіоз — парабіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парабіоз — -у, ч., фізіол. 1》 Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. 2》 Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин із метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парабіоз — ПАРАБІО́З, у, ч., фізл. 1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. Нервовий парабіоз. Словник української мови у 20 томах
  4. парабіоз — парабіо́з (від пара... та ...біоз) 1. Тимчасова втрата живою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом надмірних подразнень. 2. Метод штучного зрощення двох (рідше трьох) тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин. Словник іншомовних слів Мельничука