парад

ПАРА́Д, у, ч.

1. Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій.

Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра .. на ученні .. й на параді (Панас Мирний);

Товариш Швед довго вибирав напередодні шлях параду і наказав прочистити путь батальйонові через плац (Ю. Яновський);

* Образно. Каштанів ряд Стає в святковий свій парад, Вдяга весни одіння (Т. Масенко);

* У порівн. Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду. Пригвинтив орден, затяг ременя (О. Гончар);

// перен., розм. Хід, розвиток яких-небудь подій стосовно до того, хто їх спостерігає.

[Прапорщик:] Ану, ви! На цьому параді я командую. Виступати буде пан Басов перший, а потім пан Чубатенко (О. Корнійчук).

2. перен. Показ зовнішнього боку чого-небудь, звичайно з розрахунком на незаслужено високу оцінку, на зовнішній ефект.

На екзамені, котрий був властиво тільки парадом, був і мій батько (І. Франко).

(1) Прийма́ти пара́д:

а) бути офіційним представником, який оглядає парад.

Довідався: друга [група] пішла приймать парад (В. Еллан-Блакитний);

б) взагалі робити огляд кому-, чому-небудь.

Перед кожним героєм [Гамалія] зупиняється і схиляє в жалобі сиву голову: приймає парад мертвих (Григорій Тютюнник).

○ (2) Для пара́ду, у знач. пред. – для урочистого, святкового показу або для зовнішнього ефекту.

Дух від квіток, пахощі від туалетів і хусточок, газ від ліхтарів, що сьогодні для параду були зарані запалені.., – все те мішалося і робило повітря важким (Леся Українка).

◇ (3) У [по́вному] пара́ді – в ошатному, святковому або офіційному одязі, вбранні.

Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, которі [котрі] всі були в параді (І. Котляревський);

Комбайнер із емтеесу – молодий сидить на лаві, А навколо трактористи, хлопці в повному параді (Л. Первомайський).