парад

ПАРА́Д, у, ч.

1. Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій.

Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра.. на ученні.. й на параді (Мирний, І, 1949, 222);

Товариш Швед довго вибирав напередодні шлях параду і наказав прочистити путь батальйонові через плац (Ю. Янов., І, 1954, 269);

Повз естраду за муром зліва направо проходить парад фізкультурників (Коч., II, 1956, 65);

*Образно. Каштанів ряд Стає в святковий свій парад, Вдяга весни одіння (Мас., Поезії, 1950, 79);

*У порівн. Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду. Пригвинтив орден, затяг ременя (Гончар, III, 1959, 330);

// перен., розм. Хід, розвиток яких-небудь подій стосовно до того, хто їх спостерігає.

[Прапорщик:] Ану, ви! На цьому параді я командую. Виступати буде пан Басов перший, а потім пан Чубатенко (Корн., І, 1955, 162).

Прийма́ти пара́д:

а) бути офіційним представником, який оглядає парад.

Довідався: друга [група] пішла приймать парад (Еллан, І, 1958, 289);

Павло Михайлович стояв у воротях, наче приймав піонерський парад (Кучер, Трудна любов, 1960, 558);

б) взагалі робити огляд кому-, чому-небудь.

Перед кожним героєм [Гамалія] зупиняється і схиляє в жалобі сиву голову: приймає парад мертвих (Тют., Вир, 1964, 542).

2. перен. Показ зовнішнього боку чого-небудь, звичайно з розрахунком на незаслужено високу оцінку, на зовнішній ефект.

На екзамені, котрий був властиво тільки парадом, був і мій батько (Фр., І, 1955, 12);

[Скарбун:] На межі району треба ж було зустріти [секретаря обкому]. [Назар:] Бондар парадів не любить (Зар., Антеї, 1961, 16).

Для пара́ду — для урочистого, святкового показу або для зовнішнього ефекту.

Дух від квіток, пахощі від туалетів і хусточок, газ від ліхтарів, що сьогодні для параду були зарані запалені.., — все те мішалося і робило повітря важким (Л. Укр., III, 1952, 621);

[З] пара́дом, заст. — урочисто, з пишністю.

Пройти перед січовиками парадом спало Богданові Хмельницькому на думку в останню хвилину (Панч, Гомон. Україна, 1954, 243);

У [по́вному] пара́ді — у нарядному святковому одязі, убранні; із святковою нарядністю.

Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, Которі всі були в параді (Котл., І, 1952, 171);

Комбайнер із емтеесу — молодий сидить на лаві, А навколо трактористи, хлопці в повному параді (Перв., II, 1958, 48).