пармен

ПАРМЕ́Н, у, ч.

1. Сорт яблуні з пізніми плодами.

Пармен срібний – дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (з наук. літ.).

2. Плід цієї рослини.

Аристократичні кальвілі і пармени, яблука, які можуть лежати й лежати в сухій прохолоді льоху, а потім з'явитися на столі в січні або лютому (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пармен — Парме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пармен — -у, ч. 1》 Сорт яблуні з пізніми плодами. 2》 Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пармен — ПАРМЕ́Н, у, ч. 1. Сорт яблуні з пізніми плодами. Пармен срібний — дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (Озелен. колг. села, 1955, 85). 2. Плід цієї рослини. Словник української мови в 11 томах