пармен
ПАРМЕ́Н, у, ч.
1. Сорт яблуні з пізніми плодами.
Пармен срібний — дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (Озелен. колг. села, 1955, 85).
2. Плід цієї рослини.
Аристократичні кальвілі і пармени, яблука, які можуть лежати й лежати в сухій прохолоді льоху, а потім з’явитися на столі в січні або лютому (Собко, Біле полум’я, 1952, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пармен — Парме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пармен — -у, ч. 1》 Сорт яблуні з пізніми плодами. 2》 Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пармен — ПАРМЕ́Н, у, ч. 1. Сорт яблуні з пізніми плодами. Пармен срібний – дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (з наук. літ.). 2. Плід цієї рослини. Словник української мови у 20 томах