1. Словник української мови у 20 томах

паровичня

ПАРОВИ́ЧНЯ, і, ж., заст.

Приміщення, в якому встановлено паровик (у 1 знач.).

З паровичні вихлопувалася біла пухнаста пара (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровичня — парови́чня іменник жіночого роду приміщення, в якому встановлено паровик рідко Орфографічний словник української мови
  2. паровичня — -і, ж., розм. Приміщення, в якому встановлено паровик (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паровичня — Парови́чня, -ні, -нею; -ви́чні, -ви́чень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. паровичня — ПАРОВИ́ЧНЯ, і, ж., розм. Приміщення, в якому встановлено паровик (у 1 знач.). З паровичні вихлопувалася біла пухнаста пара (Панч, Синів.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах